https://teachforukraine.org/educational_recovery_materials/У контексті обговорення питання вимірювання навчальних втрат у мовно-літератур-
ній освітній галузі передусім варто визначитися із базовою термінологією, зокрема зі
змістом таких понять, як навчальні втрати, вимірювання, тестування та оцінювання.
Деякі українські дослідники пропонують розглядати поняття «освітні втрати» як
складний конструкт, що поєднує три виміри: навчальні втрати, виховні втрати та
розвиткові втрати.
Для цього є підстави, адже, відповідно до Закону України «Про
освіту», освітній процес – це єдність навчання, виховання і розвитку здобувачів і
здобувачок освіти. З урахуванням цього в подальшому оперуватимемо як основним
терміном «навчальні втрати» (“learning loss”), під яким розумітимемо будь-яку втрату
знань, умінь, навичок чи їх недоотримання та/або уповільнення чи призупинення ака-
демічного прогресу в мовно-літературній освітній галузі внаслідок значних прогалин
або пауз у навчанні конкретного учня, що пов’язані з різними чинниками (канікули,
хвороба, карантин тощо). Говорячи простіше, навчальні втрати – це різниця між тим,
що мало б знати й уміти учнівство на певному етапі свого навчання в галузі мови й
літератури, наприклад, на завершення 6-го класу (плановані показники, визначені
освітніми програмами, державними стандартами), і тим, що воно реально опанувало
в умовах, які не давали змоги отримувати доступ до якісної регулярної освіти .
Якщо говорити про ситуацію в Україні, то навчальні втрати в мовно-літературній галу-
зі (як, урешті, і в інших освітніх галузях) спричинені тривалими перервами в навчанні
або неналежною реалізацією освітнього процесу в закладах освіти спочатку через
пандемію COVID-19, а потім через повномасштабне вторгнення росії.
Нині дані, як на глобальному рівні (після пандемії COVID-19), так і на національному
(після пандемії та початку повномасштабного вторгнення) засвідчують, що навчальні
втрати учнівства на різних рівнях освіти доволі значні.
Відтак коротко означимо важливі позиції, які необхідно брати до уваги в процесі роз-
роблення й використання інструментів вимірювання навчальних втрат. Це своєрідна
інструкція, що складається з низки кроків, реалізація яких допоможе усвідомлено
працювати над підготовленням відповідних інструментів, щоб мати впевненість у
тому, що отримані дані за підсумками вимірювання є об’єктивними, тобто такими, на
основі яких можна сформулювати правильні висновки, що допоможуть вибудовувати
ефективну діяльність з подолання навчальних втрат.
Крок 1. Розроблення програми з подолання навчальних втрат.
На цьому етапі важливо проаналізувати й критично оцінити програмові документи,
якими визначено зміст освіти в мовно-літературній освітній галузі на тому чи тому
рівні освіти (класі чи циклі).
На кроці 2 важливо ознайомитися з методикою розроблення інструментів вимірю-
вання (або пригадати важливі положення щодо цього, якщо відповідний досвід наяв-
ний). Для цього доцільно опрацювати наявну лектуру з питань освітніх оцінювань,
педагогічної діагностики та тестології. Не зайвим буде також проаналізувати наявні
якісні тестові матеріали, які, наприклад, доступні на сайті Українського центру оці-
нювання якості освіти, адже матеріали ЗНО / НМТ можуть стати як прикладами для
наслідування, так і джерелом натхнення для створення якісних власних інструментів.
Крок 3. Розроблення специфікації тесту.
Специфікація тесту (або карта тесту, план тесту) — це документ, у якому докладно
описують процедури тестування, структурні й змістові особливості майбутнього тес-
ту. Специфікація тесту має містити інформацію про всі релевантні для розроблення
інструменту вимірювання аспекти. Фактично цей документ пропонує «абстрактну»
модель, спираючись на яку надалі доволі легко сконструювати реальний тестовий
інструмент.
Крок 4. Добір стимульних матеріалів.
Керуючись розробленою на попередньому кроці специфікацією, на наступному етапі
вчителю / вчительці варто дібрати стимульні матеріали, які стануть основою для роз-
роблення тестових завдань. Під стимульним матеріалом (або стимулом) у тестології
розуміють такий матеріал, робота з яким передбачає розгортання інтелектуальної
діяльності для виконання тестового завдання. Стимулом може бути, наприклад,
текст (усний чи написаний, монологічний чи діалогічний, цілісний чи перерваний),
зображення (світлина, інфографіка, мем, елементи коміксу) тощо.
Крок 5. Розроблення тестових завдань.
Тест, який використовують для виявлення навчальних втрат (а далі для визначення
ефективності роботи з подолання), має бути належної довжини, тобто містити необ-
хідну й достатню кількість тестових завдань. Загалом оптимальним за довжиною
вважають тест, що містить 40 – 60 завдань, адже за такої довжини є можливість
якомога повніше охопити предметний зміст і запропонувати завдання різної склад-
ності, що підвищує надійність і об’єктивність результатів тестування. Зрозуміло, що в
умовах браку часу, який ми можемо відвести на проведення тестування в контексті
розгортання роботи з подолання навчальних втрат, тест на 40-60 завдань видається
такою собі «розкішшю». Тому на практиці зазвичай використовують дещо коротші
тестові форми, з якими учнівство може впоратися за 40-45 хв.
Крок 6. Укладання тесту.
Розроблені тестові завдання є основою для укладання цілісного тесту відповідно до
раніше розробленої специфікації.
Для спрощення роботи учнівства, а також для забезпечення уніфікованого підхо-
ду до виконання тестових завдань будь-який тест має супроводжувати інструкція.
Крок 7. Визначення схем нарахування балів.
Укладений цілісний тест складається із сукупності тестових завдань, кожне з яких
можна «оцінити» певною кількістю балів.
Крок 8. Розроблення критеріїв оцінювання.
Крок 9. Проведення процедури вимірювання й прийняття рішення про розгортання
роботи з подолання.
Наступним кроком має бути розроблення плану подолання навчальних втрат для від-
повідного класу чи певної групи учнівства або й навіть окремих учнів / учениць. Цей
робочий документ має багато спільного з календарно-тематичним плануванням,
тому його укладання не становитиме особливих труднощів.
Крок 10. Підготовлення вихідного тесту як «дзеркальної» форми.
Для потреб проведення вхідного (первинного) і вихідного (вторинного) діагностич-
ного тестування потрібно розробити «дзеркальні» тести.
76 Всього переглядів, 1 сьогодні